Цитувати Олексієнко Катерина від 26 Жовтня, 2020, 12:06 pm

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства, лідерство
виступає одним із можливих проявів громадської та соціальної активності особистості,
в тому числі і дитини. Тому система освіти безумовно повинна готувати особистість,
яка не лише вміє жити в правовій та демократичній державі а я створювати такі умови
життя. Тільки вільна та освічена людина котра відчуває, що її поважають, може бути
корисною в умовах інтелектуалізації будь-якого виду трудової, професійної діяльності.
В дитячі роки, саме шкільне (учнівське самоврядування) виступає основою для
формування лідерських якостей людини.
Результати досліджень. Напевно практично кожен з нас не раз задавав собі
запитання чи брати участь у шкільному самоврядуванні чи просто обрати гідних серед
однокласників. Часто через комплекси та інші причини багато дітей залишаються в
тіні громадських процесів та вважають, що участь в шкільному житті повинні брати
тільки лідери.
До самоуправління і відповідальності дітей потрібно готувати з молодшого
шкільного віку. Ефективне шкільне самоврядування базується на участі кожного у
житті школи. Перебування учня в недемократичній школі знищує його особистість,
виводить за рамки демократичних процесів у дорослому житті. Розуміння цього
ідеологами освітніх реформ та лідерами у сфері освіти забезпечує поширення моделі
демократичних шкіл практично у всіх країнах світу [4].
Сьогодні час вимагає лідерів нової формації, компетентних та відповідальних,
що здатні мислити нестандартно. Проблема підготовки молодих лідерів - це проблема
підготовки людини майбутнього, яка відповідатиме вимогам нового 21 століття. З цієї
причини необхідно шукати та підтримувати шкільну молодь, особисті переконання
якої спрямовані на активну участь у суспільному житті. Зрозуміло, що навички
управління суспільством стають надбанням особистості, коли активна участь у
шкільному житті допомагає учневі здобути необхідні знання, навички та досвід
соціальних дій.
Проте, щоб бути обраним до шкільного самоврядування, як сукупності форм
учнівської самоорганізації та спільної діяльності за інтересами неможливе без відповідних дій з боку педагогів та керівництва навчального закладу. Обов’язковою
складовою системи самоврядування має бути рада. До неї повинні входити лідери
самоврядування, голова та представники всіх класів. Рада має засідати не рідше одного
разу на місяць. На таких зібраннях обговорюються справи, підбиваються підсумки,
приймаються рішення. Місія представників ради - донести його рішення в свій
класний колектив [3, с. 50].
Проте для того, щоб бути обраним школа повинна також забезпечити належну
систему проведення виборів, при наявності якої кожен з учнів задумається а чи
обирати йому, а чи можливо стати обраним.
Вибори в шкільне самоврядування зазвичай бувають вільними, незалежними і
загальними. Вони проводяться шляхом таємного голосування.
Діти і молодь, молодші 18 років (М18),  за віком не мають виборчого права у
суспільстві. Проте вони є юними громадянами і мають розуміти, чому так важливо
цікавитися виборами і усвідомлювати цінність власного голосу. Тому з 2015 р. в країні
проводяться проєкт з громадянського виховання та політичної просвіти «Менші 18 –
Ми можемо більше!» та дитячі Вибори М18 .
На сьогодні, для здобувачів освіти є чудова можливость взяти участь у
Міжнародному проекті, який реалізується в Україні громадською організацією
«Агенція розвитку освітньої політики» протягом 2019-2020 року спільно з
міжнародними партнерами з Вірменії, Грузії, Німеччини та Росії.
Цілі проєкту:
 навчання тренерів у сфері партиципативної молодіжної роботи і реалізація
регіональних партиципатівних проектів для активної участі дітей і молоді
 підготовка методичного посібника «М18 в дії! Участь дітей і молоді» для
системи неформальної освіти
 проведення Виборів М18 – моделювання участі у виборах для дітей та підлітків,
молодших 18-ти років
 проведення дитячо-юнацьких форумів М18 в Україні як відкритої платформи
для діалогу між молоддю та політиками.
Метою є привернення уваги дітей і молоді до суспільного життя, процесу
свідомого вибору влади, долання стереотипів щодо політичної діяльності і, як
підсумок, – формування громадянських та соціальних компетентностей. Це не
політизація школи, а просвіта та виховання активного й відповідального громадянина

Виховний потенціал самоврядування учнів загальноосвітніх шкіл надзвичайно
високий: він знайомить людину зі світом лідерства, формує соціальні можливості,
розвиває ініціативу у дітей, дає можливість приймати самостійні рішення, просуває
позицію [1, с. 12].
Керівники шкільного самоврядування, випробували свої сили в ролі лідерів в
освіті, проводять в цей день прийом для громадян, відповідаючи на звернення батьків і
шукають вирішення освітніх проблем.
Лідерство - це не тільки плідна робота, а й цікавий, змістовний відпочинок.
Самоврядування в освітніх установах по суті засновано на тих же принципах і
правилах, на яких засновано самоврядування в інших громадських і державних
освітніх установах. У законодавстві прямо вказано, що місцеве самоврядування і
самоврядування в освітній установі засновують свою діяльність на єдиної правовій
основі.
Також слід зазначити, що колективне лідерство створює внутрішні передумови
успіху, стимулює творчу співпрацю всіх учасників освітнього процесу і спільноти для
досягнення спільної мети [2, с. 44].
Висновки. Отже, шкільне самоврядування – це невід'ємна частина громадського
самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів учнів і їх участь в управлінні
школою. Воно служить для того, щоб учні виконували свої обов'язки і захищали свої
права, а також сприяє гармонійному розвитку особистості, соціалізації, формуванню
навичок майбутнього організатора і лідера. Школа повинна створювати належні умови
для того, щоб кожен бажаючий міг взяти участь у виборах до шкільного
самоврядування та мали розуміння на скільки це важливо для суспільства.

Список використаних джерел

1. Мельник С. В. З досвіду організації учнівського самоврядування // Класному
керівнику усе для роботи. - 2011, №2. - С.12-14.

2. Стандарти громадсько-активної школи: лідерство: навчально-методичний
посібник / Ткаченко Л.М., Ковальчук В.І. Під заг. ред. Даниленко Л.І., — К.: ТОВ
«Видавничий дім «Плеяди», 2014. — 56 с.
3. Учнівське самоврядування: пошук ефективних моделей і технологій /
Оржеховська В. М., Ковганич Г. Г.; Ін-т пробл. виховання Акад. пед. наук України. —
Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2007. — 234 с.
4. Шкільне самоврядування як базовий інститут демократії // [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://od.org.ua/uk/школьное-самоуправление-как-базовый/