Цитувати Олексієнко Катерина від 26 Жовтня, 2020, 12:09 pm

Процеси відновлення, що відбуваються в нашій країні, все частіше
переконують нас у тому, що сформувати правову державу без підготовки
молоді, підростаючого покоління до життя в соціумі, у правовому,
демократичному, гуманному суспільстві без самостійної, відповідальної за свої
справи і вчинки особистості неможливо. Нові умови життя вимагають нових
підходів до виховання молоді.
Про учнівське самоврядування сьогодні говорять усі, однак розуміють по-
різному. Як же досягти того, щоб самоврядування в навчальному закладі
сприяло згуртованості колективу, розвитку творчих особистостей, громадської
думки, готувало до життя? Як зростити свідомих громадян України, патріотів
своєї держави? З чого починати? Відповідь на ці питання одна – організація
дієвого самоврядування.
Виконати всі ці завдання неможливо без залучення учнів до участі в
управлінні шкільними справами, до участі в різних видах діяльності, в яких
формується особистість здобувача освіти.
Актуальність полягає і в тому, що з’явилася необхідність у створенні
ефективної системи самоврядування як самоврядування дітей, а не для дітей,
яка навчить їх програмувати особисту колективну діяльність, її результати,
самостійно розв’язувати життєво важливі питання.
Наш навчальний заклад розуміє, що сьогодення потребує лідерів, яким
властиві ініціативність, здатність до здійснення свідомого самостійного вибору,
розвинене почуття власної гідності, здатність до особистісного
самовдосконалення, саме така молодь, лідери зможуть брати продуктивну
участь у розбудові держави. Формування якостей і умінь у закладі відбувається
як за допомогою міжпредметної, так і гурткової ( працює євроклуб «Промінь
Європи»), виховної або інституційної моделі. Гуманітарні предмети, наприклад,
правознавство, історія, література містять чудовий матеріал для формування
лідерських якостей на зразках національної і світової культури, права. У
навчанні лідерів найсуттєвішу допомогу надає районний парламент дітей. У

нашому навчальному закладі працювала «Школа лідерів», де за сучасними
стандартами заняття проводилися у формі тренінгів. А наразі, упродовж
декількох років, відпрацьована система навчання активу, тому що немає такого
предмета, який би готував активних лідерів, а сучасна освітня система дозволяє
знайти плідні форми для навчання, виховання, росту лідера. Дослідивши
педагогічні доробки, попрацювавши з роботами психологів, зрозуміли, що для
того, щоб бути успішним в інформаційному, мінливому суспільстві, учням
необхідно володіти цілою низкою лідерських компетенцій: управлінням своїм
мисленням, почуттями, поведінкою, впливом на інших людей, умінням
приймати рішення, знати про виборчий процес, знати, що таке вибори і про
практичну частину виборів, тобто брати участь у виборах голови ради
співуправління тощо.
Із метою демократизації, у закладі створений орган учнівського
самоврядування – рада співуправління учнівського самоврядування, яка стала
справжньою школою формування соціальної активності та соціальної
відповідальності, громадянського виховання здобувачів освіти, формування
ініціативної особистості, здатної приймати нестандартні рішення.
У Конституції України зазначено, що вибори до органів державної влади
та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі
загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Таким чином, згідно з Конституцією та виборчим законодавством, участь у
виборах складається з двох частин. Перше – це право обирати, а друге – це
право бути обраним.
У нашому навчальному закладі ми починали з того, що залучали до роботи
Установчих зборів якнайбільше класів. Тоді набагато легше довести до відома
класів інформацію про можливість узяти участь у виборчому процесі.
Вибори проводили на альтернативній основі (альтернативні вибори) –
обов’язково з декількома кандидатами на кожну посаду. Листівки з
фотографією та автобіографією кандидата – справа Установчих зборів. Однак
така листівка була тільки одна - на офіційному виборчому стенді. Далі -
збори-дебати кандидатів (це теж завдання організаторів виборів – Установчих

зборів). «Чорний піар» на кандидата - така антиреклама неприпустима. Одразу
домовляємося про те, що подібні відгуки до уваги не беруться і Установчими
зборами вилучаються.
Організація виборів - не більше двох тижнів. Уже на початку
навчального року у закладі є орган самоврядування.
Перед виборами створювали виборчу комісію. Вона складалася із
представників Установчих виборів. Виборча комісія відповідальна за
проведення виборів з огляду на те, що вони мають бути чесними і відкритими.
Регламент виборів (Закон про вибори) був розроблений заздалегідь і доведено
до відома виборців (учнів). Чітко вказували в ньому, кого саме обираємо, на
який термін, коли відбудеться виборчий процес, за якою процедурою.
Вибори проводимо в позаурочний час. Готували до них списки виборців,
звіряли, показували їх кожному із громадян шкільної громади. Ніхто з
громадян не може втратити можливість взяти участь у голосуванні! У бюлетені
зазначали, на яку посаду обирають у цей день, хто саме балотується. Навпроти
кожного прізвища - квадрат, у якому і треба позначати, кого саме зі списку
обрано цією людиною. Усі інші позначки на бюлетені роблять його недійсним.
Для голосування - спеціальна скринька, в яку необхідно вкидати
бюлетені. Селищна рада – орган місцевого самоврядування, допомагав нам у
цьому. Скринька має бути відкритою перед початком голосування, її вміст
(точніше його брак) показують присутність членам виборчої комісії. Після
цього скриньку закривали і пропонували розпочати голосування.
У регламенті визначали не тільки час початку голосування, а й момент його
закінчення. Усі члени виборчої комісії були присутніми на підрахунку голосів.
Після того, як підрахунок завершено, його результати заносили у протокол.
Протокол підписують усі члени виборчої комісії. У протоколі зазначають,
скільки було кандидатів, скільки кожен із них набрав голосів, хто переміг.
Оголошували результати відразу після того, як завершено підрахунок і
підписано протокол. Копію протоколу вивішували в спеціально призначеному
для цього місці, так, щоб його міг побачити кожен із тих, хто є громадянином
шкільної громади.

Вибори можуть відбутися у два тури, за умови, якщо у них бере
участь більше, ніж два кандидати. У такому разі жоден не набрав абсолютної
більшості голосів. Тоді у другий тур проходять ті двоє, хто отримав більшість у
першому турі. Це демократична процедура, однак вона знову змушує
повторити процес передвиборчої агітації, як і в першому турі: агітаційні
листівки, дебати тепер уже двох кандидатів тощо.
Коли процедура виборів завершилася, Рада співуправління навчального
закладу починає свою роботу. Ось така реальність, і працюємо на перспективу!
Ми розуміємо, що участь в учнівському самоврядуванні – це важливий
шлях і умова формування в молодого покоління відповідальності, ініціативи,
творчості, залучення до демократичних перетворень, що відбуваються у
суспільстві. Особлива увага надається можливостям забезпечення кожному
учневі престижної позиції, успіху у справах, широких контактів з однолітками.
Навчальний заклад виховує особистість, лідерів з новим мисленням,
здатну до творчості, ініціативи, з яскраво вираженою громадянською позицією,
з почуттям обов’язку перед суспільством. Виконати всі ці завдання неможливо
без залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами, до участі в
різних видах діяльності, в яких формується особистість здобувача освіти.
Учнівське самоврядування навчального закладу – це дієвий структурний
підрозділ, який відкриває широкі можливості для самореалізації учнів, орієнтує
їх на досягнення соціально корисної мети, забезпечує соціальний захист прав
дітей, відвертає увагу від асоціальних форм поведінки, заповнює позаурочний
простір цікавими та змістовними справами.
Учнівське самоврядування сьогодні – це не лише принцип організації
учнівського колективу, а й орган керівництва колективом, який стимулює
громадянське і моральне виховання особистості. Воно сприяє процесу
вдосконалення управління школою, оскільки передача окремих організаційних
функцій учням забезпечує виявлення та розвиток схильностей і здібностей
школярів, розширення їх кругозору, формування у здобувачів освіти
управлінських навичок, особистої відповідальності за доручену справу.
Наталія Кабанець, педагог-організатор
Балахівської ЗШ І-ІІ ст. Петрівської районної ради