Розумне місто
Лобенко Анна Євгенівна
депутат Парламенту дітей
Вільшанської селищної ради
За наступні три десятиліття населення міст у світі збільшиться на 2,5 мільярди.
Уявляєте, як тісно буде в Токіо, де вже зараз мешкає понад 37 мільйонів? Врятувати
урбаністичне майбутнє начебто повинні «smart cities» — розумні міста, де технології та
інновації забезпечують, на перший погляд, комфортне й безпечне життя. Але чи все так
райдужно насправді?
У світі вже існує понад тисяча «розумних міст», підрахувала світова компанія з
надання послуг Deloitte. Половина — в Китаї, серед лідерів «розумного» міського
розвитку — також Європа, Північна Америка, Японія та Південна Корея. Дослідження
показує, що з кожним роком держави залучають дедалі більше інвестицій для розбудови
smart cities.
Що ж таке «розумне місто»? Простими словами — це взаємодія між містом та його
жителями на основі найсучасніших технологій.
В основі лежить «інтернет речей» — технологія, що дозволяє деяким речам чи
системам «спілкуватися» між собою. Наприклад, у Барселоні спеціальні сенсори
показують вільні місця для паркування, що сприяє розвантаженню трафіку. А в
Амстердамі датчики на сміттєвих баках сигналізують про їхнє наповнення.
Є розумні міста, де головне завдання — це безпека. Як от в аргентинському місті
Тігре, де встановлені відеокамери мають технологію розпізнавання облич чи навіть
підозрілої поведінки. Це, у свою чергу, дозволяє знайти підозрюваних або ж навіть
запобігти злочинам, оскільки система, проаналізувавши дані, сигналізує про
небезпеку. Аби «розумне місто» могло функціонувати, системі необхідні дані. Багато
даних. У містах встановлюють сенсори, щоб моніторити вільні паркувальні місця, стан
повітря, контролювати використання електроенергії чи води тощо.
Крім цього, забезпечується доступний wi-fi, аби мешканці могли мати доступ до
потрібних їм послуг та сервісів. У Нью-Йорку, скажімо, до 2026 планують замінити 7,5
тисяч старих таксофонів на безкоштовні wifi-точки.
Збирають інформацію також камери відеоспостереження. У Лондоні їх приблизно
півмільйона, у Києві — понад 7 тисяч. Вони повинні розпізнавати та відстежувати
злочинців або підозрюваних. Та крім них, в об’єктиви камер потрапляють і звичайні люди.
Утім, розпізнавання облич — це ще не все. Йдеться також про пересування.
Якщо технологія «розумного міста» розвивається у рамках демократичного міста
та всесторонньо залучає його мешканців та місцевий уряд, її контролюють люди, то так, я
гадаю — це наше майбутнє.