Плюси і мінуси діджиталізації виборчих процесів
Цитата з Олексієнко Катерина від 26 Жовтня, 2020, 11:58 amСлідкуючи за перебігом виборів у мережі Інтернет помітила, що
агітація та інформування перейшли в онлайн режим, тобто відбувається
процес діджиталізації виборчих процесів. Зацікавилася, як впливає
діджиталізація на вибори, занурилася в простори мережі: почитала
інформацію, ознайомилася з думками експертів. Виявилося, що, як і в будь-
якому нововведенні, діджиталізація має дві сторони: позитивну і негативну.
Із самого початку процеси діджиталізації змінювали традиційні прояви
демократії, роблячи їх більш ефективними, починаючи від голосування
кнопковою системою, що автоматично одразу підраховує голоси. Виборчі
процеси стали більш прозорими та ефективними в країнах, де традиційні
паперові бюлетені були замінені на електронний кабінет виборця.
Процеси діджиталізації вдосконалюють взаємовідносини громадянина
з державою. Виключення людського фактора з державно-інституційних
формальностей стає способом мінімізації здатності та можливості такого
недемократичного ефекту, як корупція.
Як на мене, підтвердженням того, що процес переходу усіх операцій в
онлайн режим є і буде продовжуватися, є створення Міністерства цифрової
трансформації.
Плани Мінцифри – грандіозні: уніфікувати облікові записи громадян,
згрупувати державні реєстри, перетворити онлайн-посвідку пенсіонера на
інструмент оплати, «винайняти» на роботу штучний інтелект замість
чиновників, зробити мобільні застосунки способом прямого впливу на владу
та ін.
Марта Романяк зазначає: діджиталізація – дуже добра річ, до того
моменту, поки вона виконує дві свої основні функції – спрощує стосунки
громадянина з державою і допомагає долати корупцію.
Центральна виборча комісія відкрита до впровадження нових
технологій. Проте це потребуватиме значних інвестицій у підготовку та
підтримку персоналу, на додачу до вартості технічних рішень.
ЦВК рекомендувала ТВК у своїй діяльності використовувати
“Електронний кабінет”(постанова ЦВК №331 від 02.10.2020).
Це онлайн-система для внесення та опрацювання інформації ТВК, яка
надає можливість фіксувати відомості про виборчі округи, зареєстрованих
кандидатів, перевіряти та обʼєднувати відомості протоколів ДВК пропідрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, а також створювати
повідомлення про перебіг виборчого процесу за встановленими ЦВК
формами.
Очікується, що електронний кабінет сприятиме вдосконаленню та
спрощенню роботи комісій.
Інструмент був розроблений у межах проєкту “Посилення кібербезпеки
і прозорості виборчих процесів в Україні”, який Центральна виборча комісія
- Central Election Commission of Ukraine реалізовує спільно з Координатором
проєктів ОБСЄ в Україні за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.
Інформація, яка розміщуватиметься в ЕК ТВК територіальною
виборчою комісією, є попередньою та не має юридичних наслідків.
Використання ЕК ТВК не звільняє територіальну виборчу комісію від
необхідності здійснення передбачених Кодексом дій в установлені порядок і
строки.
А тепер про недоліки. Діджиталізація політичної участі є більш
ефективною, не можна бути певним, що вона стане менш здатною потрапити
під чийсь вплив. Через систему голосування кнопками, будь-який депутат
може проголосувати за іншого, який не є присутнім на голосуванні, просто
натиснувши кнопку "за" чи "проти" на його місці, що є демократично
недопустимим. На останніх виборах у США технічні працівники
стверджували, що техніка обробки голосування, скоріш за все, вийшла з
ладу, що змінило результати в деяких округах.
Та ж Марта Романяк стверджує, що Україна вступає у цю нову
цифрову епоху з цілковито розхристаною системою кіберзпеки та
занедбаними механізмами накопичення даних. Перш ніж зануритися в
діджиталізацію, треба навести лад з чинними системами, а також посилити
культуру використання «цифри». Держава не просто несе відповідальність за
безпеку персональних даних – вона мусить контролювати обробку
персональних даних іншими суб’єктами.
Віталій Мороз, експерт «Інтерньюз», скептичний до ідеї е-виборів.
«Вибори онлайн – лише гарно запакована ідея. З точки зору фахівців, які
займаються інформаційними технологіями в державному управлінні, це –
нонсенс. Демократичні держави відмовляються від онлайн-виборів. Литва –
відкинула цю ідею, проаналізувавши зовнішні загрози і кібератаки». Він
додає: загроза втручання у виборчий процес є набагато вищою за переваги
швидкого отримання результатів голосування.
Також необхідно стимулювати людей використовувати е-послуги, щоб
підвищити обізнаність про їх можливості, отримати зворотний зв'язок тапобудувати довіру. Також електронні вибори в Україні небезпечні тим, що
власником виборів фактично стає адміністратор сервера.
Для органів учнівського самоврядування діджиталізація виборчих
процесів передусім показана через участь у Всеукраїнському проєкті з
громадянської освіти та політичного виховання «М-18: ми можемо більше!
Вибори для дітей та молоді в Україні» шляхом проведення імітаційної гри
"Я обираю місцеву владу", адже голосування відбувалося онлайн.
Тож, занурившись у цю тему, я дійшла таких висновків:
- впровадження діджиталізації у виборчі процеси в Україні
розпочалося і не зупиниться;
- система кібергбезпеки в нашій країні ще на недостатньому рівні,
щоб забезпечити прозорість та чесність виборчого процесу;
- старше покоління жителів країни не готові до впровадження
онлайн сервісів;
- велика вірогідність фальсифікації результатів виборів.Наталія Дементьєва,
координатор Петрівського ЦДЮТ
Слідкуючи за перебігом виборів у мережі Інтернет помітила, що
агітація та інформування перейшли в онлайн режим, тобто відбувається
процес діджиталізації виборчих процесів. Зацікавилася, як впливає
діджиталізація на вибори, занурилася в простори мережі: почитала
інформацію, ознайомилася з думками експертів. Виявилося, що, як і в будь-
якому нововведенні, діджиталізація має дві сторони: позитивну і негативну.
Із самого початку процеси діджиталізації змінювали традиційні прояви
демократії, роблячи їх більш ефективними, починаючи від голосування
кнопковою системою, що автоматично одразу підраховує голоси. Виборчі
процеси стали більш прозорими та ефективними в країнах, де традиційні
паперові бюлетені були замінені на електронний кабінет виборця.
Процеси діджиталізації вдосконалюють взаємовідносини громадянина
з державою. Виключення людського фактора з державно-інституційних
формальностей стає способом мінімізації здатності та можливості такого
недемократичного ефекту, як корупція.
Як на мене, підтвердженням того, що процес переходу усіх операцій в
онлайн режим є і буде продовжуватися, є створення Міністерства цифрової
трансформації.
Плани Мінцифри – грандіозні: уніфікувати облікові записи громадян,
згрупувати державні реєстри, перетворити онлайн-посвідку пенсіонера на
інструмент оплати, «винайняти» на роботу штучний інтелект замість
чиновників, зробити мобільні застосунки способом прямого впливу на владу
та ін.
Марта Романяк зазначає: діджиталізація – дуже добра річ, до того
моменту, поки вона виконує дві свої основні функції – спрощує стосунки
громадянина з державою і допомагає долати корупцію.
Центральна виборча комісія відкрита до впровадження нових
технологій. Проте це потребуватиме значних інвестицій у підготовку та
підтримку персоналу, на додачу до вартості технічних рішень.
ЦВК рекомендувала ТВК у своїй діяльності використовувати
“Електронний кабінет”(постанова ЦВК №331 від 02.10.2020).
Це онлайн-система для внесення та опрацювання інформації ТВК, яка
надає можливість фіксувати відомості про виборчі округи, зареєстрованих
кандидатів, перевіряти та обʼєднувати відомості протоколів ДВК про
підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, а також створювати
повідомлення про перебіг виборчого процесу за встановленими ЦВК
формами.
Очікується, що електронний кабінет сприятиме вдосконаленню та
спрощенню роботи комісій.
Інструмент був розроблений у межах проєкту “Посилення кібербезпеки
і прозорості виборчих процесів в Україні”, який Центральна виборча комісія
- Central Election Commission of Ukraine реалізовує спільно з Координатором
проєктів ОБСЄ в Україні за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.
Інформація, яка розміщуватиметься в ЕК ТВК територіальною
виборчою комісією, є попередньою та не має юридичних наслідків.
Використання ЕК ТВК не звільняє територіальну виборчу комісію від
необхідності здійснення передбачених Кодексом дій в установлені порядок і
строки.
А тепер про недоліки. Діджиталізація політичної участі є більш
ефективною, не можна бути певним, що вона стане менш здатною потрапити
під чийсь вплив. Через систему голосування кнопками, будь-який депутат
може проголосувати за іншого, який не є присутнім на голосуванні, просто
натиснувши кнопку "за" чи "проти" на його місці, що є демократично
недопустимим. На останніх виборах у США технічні працівники
стверджували, що техніка обробки голосування, скоріш за все, вийшла з
ладу, що змінило результати в деяких округах.
Та ж Марта Романяк стверджує, що Україна вступає у цю нову
цифрову епоху з цілковито розхристаною системою кіберзпеки та
занедбаними механізмами накопичення даних. Перш ніж зануритися в
діджиталізацію, треба навести лад з чинними системами, а також посилити
культуру використання «цифри». Держава не просто несе відповідальність за
безпеку персональних даних – вона мусить контролювати обробку
персональних даних іншими суб’єктами.
Віталій Мороз, експерт «Інтерньюз», скептичний до ідеї е-виборів.
«Вибори онлайн – лише гарно запакована ідея. З точки зору фахівців, які
займаються інформаційними технологіями в державному управлінні, це –
нонсенс. Демократичні держави відмовляються від онлайн-виборів. Литва –
відкинула цю ідею, проаналізувавши зовнішні загрози і кібератаки». Він
додає: загроза втручання у виборчий процес є набагато вищою за переваги
швидкого отримання результатів голосування.
Також необхідно стимулювати людей використовувати е-послуги, щоб
підвищити обізнаність про їх можливості, отримати зворотний зв'язок та
побудувати довіру. Також електронні вибори в Україні небезпечні тим, що
власником виборів фактично стає адміністратор сервера.
Для органів учнівського самоврядування діджиталізація виборчих
процесів передусім показана через участь у Всеукраїнському проєкті з
громадянської освіти та політичного виховання «М-18: ми можемо більше!
Вибори для дітей та молоді в Україні» шляхом проведення імітаційної гри
"Я обираю місцеву владу", адже голосування відбувалося онлайн.
Тож, занурившись у цю тему, я дійшла таких висновків:
- впровадження діджиталізації у виборчі процеси в Україні
розпочалося і не зупиниться;
- система кібергбезпеки в нашій країні ще на недостатньому рівні,
щоб забезпечити прозорість та чесність виборчого процесу;
- старше покоління жителів країни не готові до впровадження
онлайн сервісів;
- велика вірогідність фальсифікації результатів виборів.
Наталія Дементьєва,
координатор Петрівського ЦДЮТ
Цитата з Гість від 29 Жовтня, 2020, 11:17 pmЧи потрібна Україні виборча реформа?
Чи потрібна Україні виборча реформа?
Цитата з Гість від 30 Жовтня, 2020, 9:10 amНа мою думку, виборча реформа потрібна. Зокрема, виникають питання щодо прозорості підрахунку результатів, передвичорчих кампаній, кількісного і особливо якісного складу партійних списків. А щодо переведення виборчих процесів у формат онлайн потрібно провести дуже велику підготовчу роботу: інформування населення, кібергбезпека, якісний інтернет у сільській місцевості, прозорість результатів голосування.
На мою думку, виборча реформа потрібна. Зокрема, виникають питання щодо прозорості підрахунку результатів, передвичорчих кампаній, кількісного і особливо якісного складу партійних списків. А щодо переведення виборчих процесів у формат онлайн потрібно провести дуже велику підготовчу роботу: інформування населення, кібергбезпека, якісний інтернет у сільській місцевості, прозорість результатів голосування.