Конференція

Плюси і мінуси діджиталізації виборчих процесів

Слідкуючи за перебігом виборів у мережі Інтернет помітила, що
агітація та інформування перейшли в онлайн режим, тобто відбувається
процес діджиталізації виборчих процесів. Зацікавилася, як впливає
діджиталізація на вибори, занурилася в простори мережі: почитала
інформацію, ознайомилася з думками експертів. Виявилося, що, як і в будь-
якому нововведенні, діджиталізація має дві сторони: позитивну і негативну.
Із самого початку процеси діджиталізації змінювали традиційні прояви
демократії, роблячи їх більш ефективними, починаючи від голосування
кнопковою системою, що автоматично одразу підраховує голоси. Виборчі
процеси стали більш прозорими та ефективними в країнах, де традиційні
паперові бюлетені були замінені на електронний кабінет виборця.
Процеси діджиталізації вдосконалюють взаємовідносини громадянина
з державою. Виключення людського фактора з державно-інституційних
формальностей стає способом мінімізації здатності та можливості такого
недемократичного ефекту, як корупція.
Як на мене, підтвердженням того, що процес переходу усіх операцій в
онлайн режим є і буде продовжуватися, є створення Міністерства цифрової
трансформації.
Плани Мінцифри – грандіозні: уніфікувати облікові записи громадян,
згрупувати державні реєстри, перетворити онлайн-посвідку пенсіонера на
інструмент оплати, «винайняти» на роботу штучний інтелект замість
чиновників, зробити мобільні застосунки способом прямого впливу на владу
та ін.
Марта Романяк зазначає: діджиталізація – дуже добра річ, до того
моменту, поки вона виконує дві свої основні функції – спрощує стосунки
громадянина з державою і допомагає долати корупцію.
Центральна виборча комісія відкрита до впровадження нових
технологій. Проте це потребуватиме значних інвестицій у підготовку та
підтримку персоналу, на додачу до вартості технічних рішень.
ЦВК рекомендувала ТВК у своїй діяльності використовувати
“Електронний кабінет”(постанова ЦВК №331 від 02.10.2020).
Це онлайн-система для внесення та опрацювання інформації ТВК, яка
надає можливість фіксувати відомості про виборчі округи, зареєстрованих
кандидатів, перевіряти та обʼєднувати відомості протоколів ДВК про

підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, а також створювати
повідомлення про перебіг виборчого процесу за встановленими ЦВК
формами.
Очікується, що електронний кабінет сприятиме вдосконаленню та
спрощенню роботи комісій.
Інструмент був розроблений у межах проєкту “Посилення кібербезпеки
і прозорості виборчих процесів в Україні”, який Центральна виборча комісія
- Central Election Commission of Ukraine реалізовує спільно з Координатором
проєктів ОБСЄ в Україні за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.
Інформація, яка розміщуватиметься в ЕК ТВК територіальною
виборчою комісією, є попередньою та не має юридичних наслідків.
Використання ЕК ТВК не звільняє територіальну виборчу комісію від
необхідності здійснення передбачених Кодексом дій в установлені порядок і
строки.
А тепер про недоліки. Діджиталізація політичної участі є більш
ефективною, не можна бути певним, що вона стане менш здатною потрапити
під чийсь вплив. Через систему голосування кнопками, будь-який депутат
може проголосувати за іншого, який не є присутнім на голосуванні, просто
натиснувши кнопку "за" чи "проти" на його місці, що є демократично
недопустимим. На останніх виборах у США технічні працівники
стверджували, що техніка обробки голосування, скоріш за все, вийшла з
ладу, що змінило результати в деяких округах.
Та ж Марта Романяк стверджує, що Україна вступає у цю нову
цифрову епоху з цілковито розхристаною системою кіберзпеки та
занедбаними механізмами накопичення даних. Перш ніж зануритися в
діджиталізацію, треба навести лад з чинними системами, а також посилити
культуру використання «цифри». Держава не просто несе відповідальність за
безпеку персональних даних – вона мусить контролювати обробку
персональних даних іншими суб’єктами.
Віталій Мороз, експерт «Інтерньюз», скептичний до ідеї е-виборів.
«Вибори онлайн – лише гарно запакована ідея. З точки зору фахівців, які
займаються інформаційними технологіями в державному управлінні, це –
нонсенс. Демократичні держави відмовляються від онлайн-виборів. Литва –
відкинула цю ідею, проаналізувавши зовнішні загрози і кібератаки». Він
додає: загроза втручання у виборчий процес є набагато вищою за переваги
швидкого отримання результатів голосування.
Також необхідно стимулювати людей використовувати е-послуги, щоб
підвищити обізнаність про їх можливості, отримати зворотний зв'язок та

побудувати довіру. Також електронні вибори в Україні небезпечні тим, що
власником виборів фактично стає адміністратор сервера.
Для органів учнівського самоврядування діджиталізація виборчих
процесів передусім показана через участь у Всеукраїнському проєкті з
громадянської освіти та політичного виховання «М-18: ми можемо більше!
Вибори для дітей та молоді в Україні» шляхом проведення імітаційної гри
"Я обираю місцеву владу", адже голосування відбувалося онлайн.
Тож, занурившись у цю тему, я дійшла таких висновків:
- впровадження діджиталізації у виборчі процеси в Україні
розпочалося і не зупиниться;
- система кібергбезпеки в нашій країні ще на недостатньому рівні,
щоб забезпечити прозорість та чесність виборчого процесу;
- старше покоління жителів країни не готові до впровадження
онлайн сервісів;
- велика вірогідність фальсифікації результатів виборів.

Наталія Дементьєва,
координатор Петрівського ЦДЮТ

Чи потрібна Україні виборча реформа?

На мою думку, виборча реформа потрібна. Зокрема, виникають питання щодо прозорості підрахунку результатів, передвичорчих кампаній, кількісного і особливо якісного складу партійних списків. А щодо переведення виборчих процесів у формат онлайн потрібно провести дуже велику підготовчу роботу: інформування населення, кібергбезпека, якісний інтернет у сільській місцевості, прозорість результатів голосування.