Медіаграмотність – особиста відповідальність кожного
Наталія Гончаренко
Новомиргородський міський
парламент дітей
координатор
Цифрова грамотність – важлива складова будь-якої людини сучасного
суспільства. Темпи розвитку зростають щомиті. Відповідно, й навички мають
здобуватися з аналогічною швидкістю. Але, на жаль, так відбувається не завжди.
Сьогодні мати смартфон, ноутбук, планшет; бути зареєстрованим у всіх
соціальних мережах вважається престижним та (мовою молоді) «крутецьким».
Проте володіти смартфоном і володіти цифровою грамотністю – речі різні та й
поняття не завжди сумісні. Мати 1000 підписників у Інстаграм, вести свій блог і
стежити за своєю інфогігієною – теж речі протилежні.
Інформаційний простір - безмежний і різний. І вже склалося так, що не
людина обирає свій медійний простір, а навпаки – простір обирає собі людину.
Адже новини, повідомлення, газети, дописи у соцмережах, сайти, блоги,
віртуальні платформи – все це і створює наш інформаційний простір. Тому
надзвичайно важливо навчитися користуватися цим простором правильно і без
шкоди не лише для себе, а й для оточуючих.
Переваги медіа – очевидні. Перераховувати їх не варто. Всі ми щодня
обираємо собі ту частинку інтернет-ресурсів, з якими будемо працювати
протягом певного часу. Для освітян – це різноманітні дистанційні курси,
тренінги, вебінари. Для студентів та учнів до попереднього списку додаються ще
й творчі платформи, віртуальні лабораторії та участь в онлайн-конкурсах. Для
медиків – це обов’язковий багаж знань та умінь саме цифрової грамотності, які
дають можливість повноцінно працювати зі своїми пацієнтами. Кожна сфера вже
не може існувати без цієї складової. Проте, існує ризик у мірі споживання медіа.
Бо те, що важливо для певної конкретної людини чи ситуації, не має абсолютно
ніякого значення для іншої людини чи іншої ситуації. Ось саме тут і криється
ризик потрапити у величезну павутину інфопростору.
Кожен із нас є посередником у передачі інформації. Бо нині медіа
починаються з смс про поповнення рахунку і дуже рідко закінчуються новинами
по телевізору. А головне вміння полягає у тому, аби не потонути в
інформаційній лавині і не піддатися маніпуляціям. Вищий рівень
медіаграмотності – це критичне мислення: ухвалення обміркованих та
незалежних рішень, усвідомленість та самовдосконалення у сприйнятті
інформації, здібність фільтрувати свій контент та не поширювати фейкову
нісенітницю. Адже те, що ми читаємо, поширюємо у соцмережах, розповідаємо
друзям та знайомим, впливає на них. Нам, як джерелу та носію інформації,
довіряють, прислухаються. А відтак, саме від нас залежить медійна грамотність
друзів та близьких. Тут не може бути байдужості. Саме тут має починатися
відповідальність!
До списку відповідальності педагогів відтепер додався великий абзац щодо
формування інформаційної гігієни своїх вихованців. Це і наше завдання –
навчити молодь сприймати інформацію виважено, перевіряти джерела та бути
стійким до різноманітних інтернет-спокус.
Лідери Новомиргородського міського парламенту дітей вчаться
медіаграмотності весь час. Це не лише тренінги, зустрічі, обговорення. Це
щоденна робота над вчорашніми помилками:
- не сприймати на віру усе, що пропонують;
- завжди ставити собі запитання «Для чого це мені?»
- шукати докази на підтвердження чи спростування отриманої
інформації;
- розширювати свої світоглядні орієнтири не лише засобами Фейсбуку
та Інстаграму.
Однією з важливих складових навчання є гра. І тут доречними стають ті
інтернент-ресурси, які дійсно вчать:
- «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності» https://verified.ed-
era.com/ua
- Гра "Медіазнайко" https://www.aup.com.ua/Game/index.html
- Гра "Медіаграмотна місія"
http://irex.mocotms.com/ml_game/story_html5.html
Медіаграмотність – це щоденна робота над собою, це уміння розрізняти, не
піддаватися на емоції, це навички критичного мислення і … здорового глузду.
І якщо цифрова і медіа- грамотність увійшли у наше життя, то спробуймо
співіснувати дружно, допомагаючи один одному.