Цитувати Олексієнко Катерина від 26 Жовтня, 2020, 12:26 pm

Вікторія Ремінна
Депутат Долинського
Районного Парламенту Дітей

Сучасні технології змінюють не лише те, що відбувається в нашій домівці,
роботі, державі, вони змінюють узагалі характер людського ставлення до багатьох
речей. Працівники найбільших компаній світу працюють не виходячи з дому, а те,
що автомобілі можуть їхати без водія, уже нікого не дивує. У світі, який безмірно
швидко діджиталізується, зникають усі соціальні бар'єри між країнами та народами.
В Україні помітно активізувались зусилля в напрямку діджиталізації.
Процес діджиталізацї в нашій країні набирає обертів. Компанії активно
впроваджують цифрові інструменти, переводять свою діяльність в онлайн і
розширюють можливості завдяки масовому використанню людьми сучасних
ґаджетів. Саме удосконалення та спрощення процесів спонукає державні органи
впроваджувати діджиталізацію у свою діяльність. Звісно, цифрова трансформація,
як і будь-що нове, не може дати миттєвого ефекту. Проте, коли перший крок уже
зроблено, кожен наступний буде впевненішим і цікавішим - як тим, хто займається
оцифровуванням процесів, так і користувачам діджитал-інструментів.

Впровадження е-голосування – питання не нове. Ще в 2012 році були
спроби схвалення відповідної концепції, яка б закладала підґрунтя для
впровадження е-голосування. Тоді головним мотивом була економія коштів на
вибори. Однак законопроект був відкликаний. У листопаді 2017 року була схвалена
«Концепція розвитку електронної демократії в Україні та план заходів щодо її
реалізації».

В Україні помітно активізувались зусилля в напрямку діджиталізації.
Одним із етапів її реалізації, вірогідно, у більш віддаленому майбутньому, має стати
електронне голосування. Вже зараз фахівці вказують на певні недоліки сервісу. Їх
врахування і його подальше удосконалення, ймовірно, сприятиме кращій технічній
підготовці до запровадження е-голосування, незалежно від того, цей чи інший сервіс
буде використовуватись. Однак, окрім технічної підготовки, необхідна розробка
нормативної бази, узгодження низки питань між ключовими політичними
суб’єктами, комунікація з суспільством.

Міністерство цифрової трансформації працює над запровадженням
електронних виборів в Україні і визначило основні проблеми на цьому напрямку.
Результати дослідження показують, що:

• Процес встановлення результатів виборів – найбільш критичний аспект.
Варто підвищити прозорість та ефективність передачі та опрацювання даних.
• Центральна виборча комісія відкрита до впровадження нових технологій.
Проте це потребуватиме значних інвестицій у підготовку та підтримку
персоналу, на додачу до вартості технічних рішень. У разі впровадження
нових технологій, необхідно буде детально враховувати питання кібербезпеки.
• Необхідно стимулювати людей використовувати е-послуги, щоб підвищити
обізнаність про їх можливості, отримати зворотний зв'язок та побудувати
довіру.
• Важливим є також державний механізм ідентифікації особи, якому широко
довірятимуть.
У Мінцифри та Комітету цифрової трансформації заявили, що результати
дослідження є значущими для роботи над впровадженням електронних виборів в
Україні.

Ми по-іншому почали сприймати ідеї демократії, адже втілюємо її засади
новими способами. З допомогою соціальних мереж люди з різних континентів
мають можливість спілкуватись та працювати разом дистанційно. Це є позитивною
стороною цього питання. Проте ми маємо пам’ятати, що цифрова комунікація – не
панацея, що владнає всі наші демократичні проблеми. Уряд намагається стати більш
прозорим та надає можливості відслідковування важливих даних, і це теж є
викликом для нього. На сьогоднішній день ми можемо спостерігати більше
успішних випадків ведення комунікації інноваційними засобами. Уряд варто
сприймати як живий організм, який також може вчитись.

Масові комунікації,
політичні комунікації повністю змінилися, зокрема, через соцмережі. Зараз уже
неможливо вести виборчу кампанію без сторінки у Фейсбуку та інших соціальних
мереж. Така тенденція пов’язана з тим, що, по-перше, вести діджитал-кампанію
набагато дешевше, по-друге, мікротаргетування — дуже ефективний метод впливу.
Адже аудиторія отримує повідомлення, підготовлене конкретно під неї. Однак із
такою тенденцією з’явилося багато загроз. Поширення фейкових новин,
дезінформації є дуже небезпечним. Це глобальна проблема, не тільки українська.
Потрібно вивчати міжнародний досвід, дивитися на моделі, які спрацювали.

Світ діджиталізується, вибори — теж. Для початку необхідно передбачити
можливість подання документів у режимі онлайн для реєстрації кандидатів, їхніх
довірених осіб, офіційних спостерігачів, внесення подань на членів виборчих
комісій для включення їх до складу виборчих комісій, їх заміни, а також подання до

виборчих комісій скарг і фінансової звітності про надходження та використання
коштів виборчих фондів.

Однак сьогодні е-голосування перебуває більше на етапі обговорення, аніж
реальних кроків з впровадження. Проте поточна ситуація вкрай актуалізує
оперативне вивчення та адаптацію досвіду тих країн, які вже мають такий досвід, як
мінімум, пройшли перший, вкрай важливий етап. Це допоможе перед ухваленням
рішення про впровадження технологій е-голосування врахувати низку факторів – від
нормативних і технологічних – до соціального контексту виборів. Адже успішність
самого проекту і рівень довіри громадян до нього, перспективи подальшого
розширення значно залежать від правильності та ретельності підготовки, точності
реалізації усіх процедур. У протилежному випадку е-голосування може навпаки,
підірвати довіру до усього виборчого процесу.

Сьогодні діджиталізація є реальною суспільною потребою, тому що ця
технологія робить прогрес суспільства більш динамічним. Водночас це інструмент
маніпуляції, зокрема, суспільною свідомістю, який у певній мірі використовується
суб’єктами, яким він доступний і які вміють ним управляти.

Поки існує держава, ми — громадяни — завжди будемо знаходитися в
певній залежності від неї. Наша задача — модернізувати цю державу таким чином,
щоб мінімізувати ризики тотального контролю й несанкціонованого використання
даних.

У питанні використання діджиталу вирішальними мають бути цінності
суспільства. Якщо перемагають цінності громадянського суспільства, діджиталізація
принесе свободу, користь і комфорт. Якщо ми будемо ставити попереду питання, які
переслідує держава, тоді можемо дуже легко потрапити у площину збирання
інформації з метою контролю, обмеження, включно до переслідувань.

Держава має відслідковувати кожного громадянина з тою метою, з якою
громадяни дозволили. Я особисто не боюся діджиталізації як такої. Я боюся, що
вона зупиниться на етапі безпеки моїх даних. Діджиталізація створить можливості,
як хороші, так і погані. Якщо мої електронні дані можуть бути кимось незаконно
отримані та незаконно використані, то держава має показати, як вона від цього мене
захищатиме. Безумовно, діджиталізація сервісів на часі, але поки що Україна
фрагментарно та несистемно реалізує сучасні технологічні можливості з надання
послуг громадянам. Водночас, суспільство потребує прозорості, оперативності та
якості таких послуг, але не за будь-яку ціну, якою можуть бути нові ризики для прав
та свобод громадян.